Навчання з народження: метод Ґлена Домана

«У будь-якій дитині закладено величезний потенціал, який можна розвинути»

Ґлен Доман

Американський лікар-нейрофізіолог Ґлен Доман – автор посиленого інтелектуального і фізичного розвитку дітей з самого народження. По багатьох роках кропіткої праці Доман встановив, що мозок розвивається в процесі його активного використання. Ефект від використання паном Ґленом власної методики був просто приголомшливим: 4-річні діти вільно читали, рахували, мали широкі знання і були в чудовій фізичній формі. Домогтися таких результатів вдалося завдяки дотриманню певних принципів. По-перше, вважається, що завдяки розвиткові кожна дитина може стати генієм. По-друге, починати треба якнайраніше, адже мозок розвивається в ході тренувань і в основному завершує ріст до 6 років. По-третє, діти від природи мають неабияку жагу до пізнання, тому за сприятливих умов здатні засвоювати величезні обсяги інформації. Окрім того, батьки, які виступають в ролі вчителів, дарують дитині свою увагу, що зміцнює зв'язок між ними та дитиною.

Основа методу. В основу лягла теорія Домана про сім етапів розвитку мозку. Пан Ґлен стверджує, що наступний етап розпочинається лише тоді, коли попередній етап повністю завершено. Починається цей розвиток зі слухових та зорових навичок, з керування тілом, а завершується дозріванням складних структур кори головного мозку, що пов'язана зі свідомістю, асоціативністю та мисленням. Таким чином, «пройшовши» перші етапи розвитку, можна швидше вийти на новий рівень. За Доманом, без спеціального розвитку дитина проходить всі етапи за 6,5 років, а використовуючи його метод – лише за 3,5.

Принципи методу Ґлена Домана.

Навчання повинно приносити задоволення і вам, і дитині. Варто заохочувати малюка похвалою, не примушуючи його. Батьки повинні створювати умови для навчання, бути послідовними та терплячими. Слід частіше вводити новий матеріал, а от перевіряти, як дитина засвоїла знання, не варто.

Щодо фізичного розвитку, то пан Доман пропонує якнайбільше використовувати вроджені рефлекси дитини для опанування простору та власного тіла. Наприклад, дитину саджають у спеціальний подовгуватий лоток, перебування в якому стимулює рефлекс повзання. Завдяки щоденному використанню такого пристрою по кілька годин маля може повноцінно повзати уже в 4 місяці. Важливо також навчити дитину відчувати рівновагу, застосовуючи прийоми динамічної гімнастики, та заохочувати її долати перешкоди (подушки, бар'єри, сходинки).

Метод в дії. Головним інструментом методики є картки Домана – квадратні картки з зображеннями і підписами до них. Дитині демонструють картки і чітко називають зображене. Перші заняття тривають менше хвилини, але з дня у день їхня кількість та тривалість має збільшуватися. Таким чином можна вчити малюка читати, рахувати, вивчати кольори, цифри, слова та фрази іноземною мовою, тощо.

Можна давати малюкові також енциклопедичні знання. Доман стверджує, що пояснювати дитині немає сенсу, адже пояснення не накладаються на попередній досвід: дитячий мозок сприймає голі факти. Наприклад, пропонується демонструвати дитині картки з репродукціями відомих картин, види столиць світу, портрети композиторів або ж малюнки внутрішніх органів людини. Все наявне знання поділене на 10 розділів: біологія, мистецтво, історія, географія, музика, мова, математика, анатомія людини, загальні знання та література. Після ознайомлення (це приблизно 1000 карток) пропонується поглиблювати знання кожної категорії.

Недоліки методу Домана. Попри окремі блискучі результати дітей, яких розвивали за допомогою цієї системи, існує низка негативних моментів:

  • в пам'яті дитини збирається велика кількість досить розрізненої інформації, яку дитина ще не вміє систематизувати. Адже накопичення фактів саме по собі не означає вміння ними користуватися;
  • велика кількість інформації може призвести до виснаження нервової системи малюка. Надалі це може негативно позначитися на фізичному та психічному здоров'ї (хронічна втома, розлади сну, відсутність апетиту, комунікативні проблеми, перепади настрою, тривожність, невміння концентрувати увагу, тощо);
  • пасивний спосіб пізнання світу. Тобто, дитина не самотужки зацікавлюється і шукає знання про предмет чи явище, а заучує інформацію, підготовлену за неї кимось;
  • явна перевага надається інтелектуальному розвиткові, натомість розвиток творчий, емоційний, моральний залишається майже суцільно поза увагою. Нехтується гра – найважливіший інструмент пізнання світу дитиною;
  • не стимулюються такі органи відчуття: дотик, нюх, смак. Це сприяє формування дещо однобокої картини світу.

Ці недоліки можна обійти, якщо покладатися на систему не цілковито, а використовувати лише окремі її елементи. Зрештою, варто прислухатися до дитини – вона сама підкаже вам, як і якими темпами їй розвиватися.

0 Коментарі